Пузо

Пузо, -за, с. Брюхо, пузо. Ум. Пузце. 1)Великий, товстий живіт. 2)Живіт взагалі. Хівря.. не терпіла того Ігнася з великим пузом і маленьким, сіреньким личком.

Сучасні словники

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ПУЗО наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо. Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); Благально склав (чоловік) руки: — Я бідний хлоп! — Брешеш, таке пузо наїв! (П. Панч); Розчинилися двері, і до нашої камери не зайшов, а влетів якийсь чоловік. — Наволоч! Наїв морду! (Ю. Збанацький).

Матеріал з Вікісловника

пузо зменш.-пестливі форми: барильце.Синоніми : черево, пузянка, пузяка

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПУЗО, а, сер., розм. Великий, товстий живіт. Хівря.. не терпіла того Ігнася з великим пузом і маленьким, сіреньким личком (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 110); // фам. Живіт взагалі. Ансула в ад послав [Еней] по раки, А Луку пузо розплатав (Іван Котляревський, I, 1952, 260); — Дозвольте запитати, ви з-за Волги на Україну поїздом їхали? — То що?.. Поїздом. — А я... на пузі повз, — сказав сержант (Олесь Гончар, III, 1959, 9); — В нашого брата мозолів густо, а в пузі пусто! (Петро Панч, Синів.., 1959, 70)

Від ПУЗА їсти (годувати і т. ін.), фам. — досхочу їсти (годувати і т. ін.). — Заробив — їж од пуза, а не заробив — тоді що ж? Тоді, хлопчику, раз хліба, два рази борщику... (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 405); — На фронт би швидше. Там хоч годуватимуть від пуза, — висловлював він заповітну думку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 340).

Онлайн словник українських рим

Рими до слова "Пузо": туза, музо, медузо, крузо, мерзо, ельзо, оазо, мазо, заразо, поезо, лезо, кололезо, антитезо, тверезо, бардзо, зизо, сизо, тонкосльозо, розо, залізо.

Ілюстрації