Сяєво

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Г. Барв. 358. К. Бай. 14. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають. К. Іов. 62.

Сучасні словники

СЯ́ЄВО, частіше СЯ́ЙВО, а, сер.

1. Рівне, звичайно яскраве світло, випромінюване чим-небудь.

Срібний [місяць].. Ниву сяєвом влива (Іван Манжура, Тв., 1955, 105); Сонце ясне.. котилося по блакитному морі безкрайого неба, розливало своє сяйво на увесь світ (Панас Мирний, I, 1954, 50); Хороше, затишно так під сяєвом.. лампи (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 192); В дірки [покрівлі] місяць ллє голубе сяйво, і од того в клуні видко і все в голубому (Андрій Головко, II, 1957, 235); Людей на мить осліпило сяйвом прожекторів, наведених звідкись просто на них (Олесь Гончар, II, 1959, 418); Я зайшов до кімнатиг залитої сяйвом юпітерів (Петро Панч, В дорозі, 1959, 210); * Образно. В кімнаті скромній і спокійній Сіяє сяєво сторіч: На конференції партійній Турі сам головував Ілліч (Максим Рильський, II, 1960, 295);

// перен., поет. Сприятлива атмосфера, створювана чим-небудь.

Благословенні ви, брати, Що в сяйві дружби і свободи Йдете до спільної мети (Максим Рильський, II, 1960, 192);

// перен., поет. Велич, сила чого-небудь.

Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя, і сяйво добра освічує їй душу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 376); В сяйві слави краєві явись, Ворогам — у полум'ї й залізі! Київ, Київ! Серцем поклонись Командиру київських дивізій (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 93).

2. Круг, який світиться навколо чого-небудь, оточує щось.

Ніч. Гори мріють силуетами.. На горі стоїть Мефістофель в червоному сяєві. Очі горять, як жар (Нечуй-Левицький, III, 1956, 311); Сніговій на київськім пероні Під ліхтарним сяєвом курить (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 8).

3. Блиск, яскраве відбиття, віддзеркалення світла, променів.

— Піду я.., мамо, в військо та буду офіцером. Буду конем вигравати! А на мені золоті еполети сяєвом блищатимуть! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 180); Проти сонця заблищали золотим сяйвом церковні бані (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 244); Коні рушили, і різке сяйво снігів і голубі тіні від санок замерехтіли в його очах (Михайло Стельмах, II, 1962, 397); Ліс.. весь спалахнув після дощу веленим сяйвом (Олесь Гончар, III, 1959, 409);

// перен. Пишність, розкіш чого-небудь.

— На свята побачите мене у повному сяйві парадного мундира, — засміявся Коваль (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 227).

4. перен. Радісний, щасливий, вдоволений вираз (очей, обличчя).

Він засвітився самовідданою вдячністю до завбудинку за його суворі слова і з тим радісним сяйвом поринув у глибоку тишу ночі... (Іван Микитенко, II, 1957, 183); — Бачили б ви вираз облич, сяйво очей усіх тих, хто жив нашою таємницею в той день! (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 220); Дівчина глянула на кооператора голубими очима, повними якогось тихого і щасливого сяйва (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 278); — Якщо ти не втратив тоді самовладання, вивів [із шторму] судно, то, може, це й тому, що був не сам, що.. вона, Лукія, знаходила тебе із сяєвом своїх закоханих очей (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 201).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання