Туртус
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:17, 1 грудня 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Туртус, -са, м. Стукъ, грохоть. Наче табун коней женуть.... Кругом хати бігає, шукає, гукає; такий туртус, аж хата двигтить. Драг. 64.
