Дитинячий

Дитинячий, -а, -е. = Дитячий.

Сучасні словники

1.ДИТИ́НЯЧИЙ, а, е, діал. Дитячий.
Пані Шумінська полинула думкою в далеке минуле, десь у хвилини наймолодших, дитинячих літ (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3).
2.Дити́нячий, -а, -е.
Те саме, що дитячий.
Чиста, світла душа, дотримання християнської моралі.. не раз сприймалися оточенням Шевченка як наївність, дитиняча недосвідченість (Дмитро Степовик, Наслідуючи Христа, 2013);
Став. Небавом — дитинячий плач. Усіх доокола матерів, що в будинках, я знав, так само — їхні спромоги.. (Василь Стус, V, 1998);
Я дивився на його струнку, дівочу постать, на ті дитинячі руки, на ніжне обличчя і дивувався (Роман Коваль, Отаман Зелений, 2011).

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/dytynjachyj
http://sum.in.ua/f/dytynjachyj