Їстоньки

Словник Грінченка

Їстоньки, гл. Ум. отъ ї́сти. Твої дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. Ном. № 337. Йому ненечка їстоньки носить. Чуб. III. 389.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЇСТОНЬКИ, пестл. Те саме, що їсти 1. І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю, Та виглядаю все Зозуленьку мою (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 24); В неділю рано почало світати, Ой пішла Лисичка їстоньки шукати (Іван Франко, XIII, 1954, 259); От мати наварила йому снідати. Принесла до берега та й кличе: — Івасику-Телесику, приплинь-бо сюди, дам тобі я їстоньки (Павло Тичина, I, 1957, 151).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

їстоньки пестл. Те саме, що їсти

Орфографічний словник української мови

їстоньки присудкове слово; незмінювана словникова одиниця

Ілюстрації

Джерела та література

• Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с.
• Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 61.
• Орфографічний словник української мови: близько 35000 слів./Бурячок А. А. — Київ: Наукова думка, 1995