Жвакання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:33, 27 листопада 2017; A.tsarenok (обговорення • внесок)
Жвакання, -ня, с. Чавканіе, жеваніе.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЖВА́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням жвакати і звуки, утворювані цією дією. В купе [вагона].. чулося енергійне жвакання (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 28); Гохап [собака].., схопивши м'ясо зубами, відійшов у куток. Незабаром звідти почулося його жвакання (Олесь Донченко, III, 1956, 327)
Орфографічний словник
Жвакання - іменник, середній рід, неістота, II відміна
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
http://sum.in.ua/s/zhvakannja http://ukrlit.org/slovnyk/жвакання
