Допікати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:38, 26 листопада 2017; Mvyaroshenko.pi17 (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Допікати, -каю, -єш, сов. в. допекти, -чу, -чеш, гл. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов’їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Допікати.JPG

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=qB63eqWe3yg

Див. також

Джерела та література

http://slovopedia.org.ua/49/53396/357331.html

Зовнішні посилання
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Допікати&oldid=193479