Земний

Земни́й, -а́, -е́. Земной. Шух. І. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. Зе́мна смола. Асфальтъ. Шух. І. 12.

Сучасні словники

ЗЕМНИ́Й, а, е. 1. Стос. до землі (у 1, 2, 4 знач.). Земна куля оберталася у міжзоряному просторі (Олександр Довженко, I, 1958, 280); Як погода добра, то в нас — рай земний (Панас Мирний, V, 1955, 419); В своїх дужих руках тримав [Юра] сили небесні й земні, смерть і життя (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 333); Вивчаючи родовища руд, він [М. Ломоносов] пояснював їх утворення як результат складних фізико-хімічних процесів, що відбуваються в земній корі (Наука і життя, 10, 1963, 14); Він ще міг свій літак підбитий на земну посадити твердь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 168); Хлопці.. спиналися на верхи земних насипів (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 25); Прекрасні, друзі, наші всі моря, І хай вони на хвилях пружних носять Плоди земні на вжиток добрим людям І миру вість розносять по землі! (Максим Рильський, III, 1961, 113); Це день новий планети усієї Встає на всіх земних материках... (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 8).

Земний уклін кому, чому — уклін до землі як вияв особливої шани кому-, чому-небудь. Народе! Я кладу земний уклін Твоєму полю і твоєму дому! (Максим Рильський, II, 1960, 332).

2. перен. Життєвий, реальний. І ось з'явилася вона в піснею матері на устах, земна, відчутна, і назвалася — Ольга (Петро Колесник, Терен.., 1959, 132); Я земних почуттів Теж цуралась колись, на біду (Любов Забашта, Вибр., 1958, 177); Я піснею в небо полину, щоб стати ще дужче земним (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 13)

Ілюстрації

{{substШаблонСловник Грінченка і сучасністьпідрозділ=Інститут мистецтв}}