Допікати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Допікати, -каю, -єш, сов. в. допекти, -чу, -чеш, гл. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов’їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицарь, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Допікати.JPG

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання