Пустиння
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:51, 9 жовтня 2018; Новик Ірина Михайлівна (обговорення • внесок)
Пусти́ння, -ня, с. Пустырь; пустошь, заброшенная усадьба. Прямо у свою слободу та у свій двір. Як глянув, аж там таке: пустиння! пообвалювалось, скотина реве, голодна. Мнж. 86.
