П’ятнувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:03, 16 листопада 2018; Ysminko.pi16 (обговорення • внесок)
П’ятнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Выжигать клеймо, тавро на домашней скотинѣ. Шух. І. 195.
П'ЯТНУВА́ТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Плямувати. — Не хочу його п'ятнувати, аби потім моїх костей не проклинав (Лесь Мартович, Тв., 1954, 218); Щоб помститися бунтівникам, він записав у метричних книгах не «Марія», як просили куми, а.. ім'я «Йосафата», яким звичайно п'ятнував байстрюків (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 36).
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]