Зайченя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:23, 26 листопада 2017; Mvkutsiuk.ij17 (обговорення • внесок)
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
ЗАЙЧЕНЯ́, яти, сер. Маля зайця. На відміну від інших гризунів зайченята народжуються цілком сформованими, зрячими і вкритими густим м'яким хутром (Наука і життя, 1, 1955, 22); Івась побачив сіренького звірка, що пострибав від нього. Але стрибав він поволі, прищуливши довгі вуха. Зайченя! (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 75); * У порівняннях. Чутка прудконогим зайченям котилась від хати до хати (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 397).
Орфографічний словник української мови
Зайченя́ іменник середнього роду, істота
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зайченя -яти, с. Маля зайця.