Торбина

Торбина, -ни, ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. Ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ТОРБИ́НА, и, жін. Невелика торба, мішечок або сумка. Чого ж смутна [Катерина], невесела, Заплакані очі? У латаній свитиночці, На плечах торбина, В руці ціпок, а на другій Заснула дитина (Тарас Шевченко, I, 1951, 38); Баба поклала на скрині торбину, сіла під грубку й почала грітися (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 453); Вийшла в поле літня сівачка сіяти і сіє. Торбина з зерном тягне її донизу (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 6).

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=zfchCwwy5wc

https://www.youtube.com/watch?v=Z0XzC_5hfx8

Див. також

Глібов Леонід Іванович Торбина У темному кутку, де рогачі стояли, Де віник ставили та трісочки складали, Лежать Торбині довелось. Давно її покинув хтось… Лежить порожняя Торбина, Неначе драная ряднина; Її і в руки не беруть, А іноді і сміттям приметуть. Долежалась-таки Торбина — Настала й їй щасливая година: Хазяїн взяв Повнісіньку червінцями й напхав. Неначе пані на перині, Лежить Торбина в гарній скрині! І по селу, й по хуторах, І по купцях, і по панах,— Пішла про неї слава всюди: Її шанують хитрі люди; На неї дивиться усяк Так весело та ласо так, Як циганча на добре сало. Та й що ж? Сього Торбині мало: Розчванилась вона, Глузує над людьми, базіка, Вибріхує таке, що на, Неначе пані превелика! А люди слухають, мовчать, Бо хороше червінчики бряжчать. А як Торбинка спорожнилась,— Де в біса й слава тая ділась: Без грошей Торба — чортзна-що! Велике діло, братця, гроші! З грошима й дурні прехороші! Є в дурня гроші — він і пан; Є в його дорогий жупан — І розум є; всі поважають, На покуті його саджають; Той йому сват, Той йому брат; Його в бояри, в куми просять І першу чарочку підносять… 2 / 2 Сказать би дурням тим, Що як капшук у них прорветься Розійдеться їх слава, як той дим, І панство пишнеє минеться! 1859