Дрімки

Дрімки, -ків, мн. Дремота. Сонькидрімки в головоньки. Мил. 36.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДРІ́МКИ, ів, мн., розм. Те саме, що дрімота. Сієм соньки, сієм дрімки, Сієм забудьки... Щоб тут люди не ходили, Щоб цю гору не будили (Степан Васильченко, III, 1960, 270); Між зморщок вулиць, по тротуарах притаїлися дрімки (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 34).

Всесвітній словник української мови

ДРІМО́ТА (напівсонний стан), НАПІВСО́Н, ПІВСО́Н, НАПІВ’Я́ВА, ДРІ́МКИрозм.,фольк.,ДРІМЛИ́ВИЦІфольк.,ДРЕ́МАзаст.;ЗАБУТТЯ́ (неповний, нездоровий сон). Він очі заплющує і поринає В дрімоту, в півсон (Л. Первомайський); Зусиллям волі Калачов вирвав себе з стану напівсну (Ю. Збанацький); Соньки-дрімки з колисоньки, Добрий розум в головоньки (пісня); - Чи є у вас крикливиці?.. - Ні, нема крикливиців, а є сонливиці та дрімливиці (Панас Мирний); Весь сон одігнали [соловейки], усю дрему й мару (Марко Вовчок); Лежав дуже довго на канапі в забутті, але не міг ні заснути, ні мислити (В. Підмогильний).

Ілюстрації