Яруга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:29, 25 листопада 2017; Dstsvirkun.im17 (обговорення • внесок)
Яруга, -ги, ж. Большой оврагъ, логъ (см. яр). По степових балках та яругах. Дещо.
Сучасні словники
Глибокий, великий яр. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (Іван Франко, VIII, 1952, 249); [Назар:] Батьку, яка ж то земля? Глина, горби та яруги. Колосок колоска не сягне. А сад ростиме (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 11); Оксен зрозумів, що степом продертися не вдасться, і завів своїх людей у порослу хащами глибоку яругу (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 530); Хвощі — старовинне козацьке село. Річка, грізні, порослі лісами яруги, жахні болота окреслили навколо нього непрохідне коло, перетинали шлях ворогам (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 209).
Ілюстрації
Джерела та літератураhttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0 Зовнішні посиланняДив. також |