Забігатися

Забігатися, -гаюся, -єшся, гл. Запыхаться отъ бѣганія. Забігався, ледве дише. Харьк. Доходити до втоми, знесилюватися; стомлюватися. Їм доводилось часто зупинятися, бо слабий утомлювався й потребував спочинку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 359); Ішов я, ішов і не оглядався, і не втомлявся (Марко Вовчок, VI, 1956, 229); Копав собі й Семен. Утомиться — сяде, спочине (Гнат Хоткевич, I, 1966, 127); Ось і північ прокричали півні. Він сидів — і писав. Спина заболіла; рука утомилася (Панас Мирний, I, 1954, 319); Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік (Леся Українка, III, 1952, 578); Коли перо.. знайшлося, Антон Антонович так утомився шуканням, що про роботу не могло бути й мови (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 441); [Гострохвостий:] Може, ви втомились, несучи відра? Дайте, я вам трошки піднесу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 491); Я дуже втомився, ведучи довгу розмову (Юрій Яновський, II, 1958, 132); Втомившись від біготні, сідали [пастушки] над урвищем (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 4); Утомившись ходити, він ліг на ліжко (Панас Мирний, IV, 1955, 125); Радісний, енергійний люд не втомлювався припрошувати своїх бажаних незчисленних гостей (Олесь Гончар, III, 1959, 423). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 516.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації