Забіг
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:47, 18 грудня 2013; Вікторія Бубнюк (обговорення • внесок)
Забіг, -гу, м. 1) Набѣгъ. Драг. 228. 2) Убѣжище, пристанище. Удатися в забіги до. Убѣжать, укрыться въ. Шляхта позосталася, удавишся в забіги до кріпких своїх фортець. 3) Закатъ снѣжный, скользкая покатость, куда сани съѣзжаютъ. Полт. и Харьк. г. Міус. окр. І казав, не їдь туди, там великі забіги. Кобел. у. 4) — чому. Предупрежденіе. 5) мн. Старанія, усилія. Як уже він не підходив до неї, як не підлащувався, то вона на всі його забіги наче й не дивиться. Харьк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках