Нарізувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:30, 26 листопада 2017; T.marchenko (обговорення • внесок)
Нарізувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Нарізує на скрипці.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАРІ́ЗАТИ див. нарізувати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 171.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Нарі́зати Cм. нарізувати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НАРІЗА́ТИ див. нарі́зувати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 171.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
нарізати I нар`ізати див. нарізувати.
Ілюстрації
|
|
|
|
