Журно, нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хлібсіль подяку складає. МВ. ІІ. 115. Журилася удівонька, журилася журно. Нп.
Тлумачення слова у сучасних словниках