Дїльце
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:29, 24 листопада 2017; Нечипоренко Катерина Петрівна (обговорення • внесок)
Дї́льце, -ця, с. Ум. отъ діло.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) ДІ́ЛЬЦЕ́, дільця, сер. Зменш.-пестл. до діло 1, 3; невелико діло. — Це Соня розписку написала мені.., так оце доручаю їй одно дільце в економії (Степан Васильченко, I, 1959, 256); — А що тобі? — пита Панас. — Є дільце, дядечку, до вас (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 111); — До речі, в мене там і дільце одне є, заїдемо разом до колгоспу (Іван Ле, В снопі.., 1960, 13).