Малинник

Малинник, -ка, м. Малиновый медъ, квасъ.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 607.
- 1.2 Тлумачення | Горох
2 Ілюстрації
3 Медіа
- 3.1 Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 607.

МАЛИ́ННИК, а, ч. Ділянка, де посаджена малина, а також зарості, кущі малини. Не вилазячи з малинника, він пішов корчами по краю ліса [лісу] (Фр., VIII, 1952, 370); Руднєв обходив, за своїм звичаєм, роти, продираючись крізь гущавину гірських малинників (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 61).