Отлас
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:17, 7 жовтня 2019; Uszakharenko.pi19 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Отлас, -су, м. Матерія: атласъ.
Сучасні словники
ОТЛА́С, у, чол. Шовкова або напівшовкова тканина, блискуча і гладенька з лиця. Блискучий отлас переливався делікатними сутінками, спадаючи аж до помосту фалдами (Нечуй-Левицький, III, 1956, 244); Ядзя сиділа на своєму звичайному місці й цим разом гаптувала на білому отласі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 103); Катерина набрала Іванові на сорочку червоного отласу, аж горить (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 395); * У порівняннях. Тихе повітря отласом лоскотало щоки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 439).
