Дворок

Дворок, -рка, м. Ум. отъ двір.

Сучасні словники

ДВІР 1, двора і двору, чол. 1. Господарська ділянка, на якій розміщені садибні будівлі, та місце біля них (часто відгороджене). Двори коло хат маленькі, на кілька сажнів, не одгороджені од вулиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); На горбах видно широкі двори трьох колгоспів (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 88). 2. Сільська хата з усім господарством при ній. Сяк-так зібралися [Бекла з дочкою], купили двір і жили собі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 468); [Явдоха:] Вони всі так дивуються на нас Батько, скажуть, вигнав рідного сина з двору (Панас Мирний, V, 1955, 139); Хай ще дістає він часом від матері запотиличника, але має і відповідну шану як хазяїн двора (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 8); // Одиниця обліку господарств у селі, колгоспі. Колгосп наш «Нове життя» невеликий — 67 дворів (Юрій Яновський, V, 1959, 159). 3. іст. Присадибне господарство землевласника — поміщика, монастиря і т. ін.; маєток. Знов забрала в двір Олександру, Тишка взяла до покоїв, а до матері було й не пустить (Марко Вовчок, I, 1955, 36); Сини їх — зосталися в дворі підпасичами (Панас Мирний, II, 1954, 158); Якби не поденна робота в дворі та на панських ланах, то хтозна, як би Мартоха прожила з дрібними дітьми (Леся Українка, III, 1952, 636); // перен. Поміщик і його оточення. Був се чоловік старший, котрий тямив ще покійного графа і панщину і по старій пам'яті ніколи не любив мати діла з двором (Іван Франко, VII, 1951, 175). 4. іст.. Виробнича одиниця — завод, майстерня. У Москві був збудований Гарматний двір, де виливали мідні гармати (Історія СРСР, I, 1957, 98); Івану Федорову вдалося добитись створення в Москві Друкарського двору (друкарні), де він .. надрукував кілька книжок (Історія СРСР, I, 1957, 125). ▲ Монетний двір — підприємство, що карбує монети та виготовляє інші державні знаки. П. Г. Соболевський за дорученням російського монетного двора успішно організував виготовлення виробів і монет з порошку платини (Наука і життя, 3, 1959, 22). 5. Приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін. Не менш 70% їх [кормів] доцільно підвезти до тваринницьких ферм і скласти на огороджених фуражних дворах (Колгоспник України, 9, 1959, 22); В артілі почалась реконструкція господарського двору (Радянська Україна, 21.IX 1956, 2); Автонавантажувач.. можна успішно використовувати на товарних дворах залізничних станцій (Наука і життя, 10, 1950, 7). ♦ Заїжджий двір див. заїжджий; Ні кола, ні (ані) двора див. кіл; Прохідний двір див. прохідний. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 218.Коментарі (0) ДВІР 2, двору, чол. У монархічних країнах — монарх і його оточення. Прокопій жив в епоху правління імператора Юстиніана I (527—565 рр.) і стояв близько до двору і армії (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 328); Довірені монарха. Неабияку роль у посиленні незадоволення в країні відіграли також невдачі на фронті і дедалі більш помітна зрада двору (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 65).

Ілюстрації