Їжно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:17, 24 листопада 2017; Vvhzovska.im17 (обговорення • внесок)
Їжно, нар. Сытно, достаточно пищи. Хоч не їжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Сучасні словники
В'ЇЖНО (УЇЖНО), присудк. сл., розм. Достатньо їжі. У мого дідуся було не одіжно, та в'їжно (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 363); Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в'їжно, так вліжно (Михайло Стельмах, I, 1962, 560). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 695.
Ілюстрації
{subst:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=інститут мистецтв}}
