Жмиток
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:21, 17 жовтня 2018; Morudkivska.uk18 (обговорення • внесок)
Жмиток, -тка, м. = Жмуток. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ЖМУ́ТОК, тка, чол. Зменш. до жмут. Збігла дівчинка з сугорбка До долини на поток, Щоб розкидати по ньому Жмутки зірваних квіток (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 412); Катя знайшла жмуток вати і ганчірочку і накрутила Хомі на шию такий компрес (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 30). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 538.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Жми́ток, тка, м. = Жмуток. Угор. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 487.
Ілюстрації
|
|
