Безличник

Сучасні словники

БЕЗЛИ́ЧНИК, а, чол., діал. Безсоромник, безстидник.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

БЕЗЛИЧНИК (діал.) – безсоромник, срамник, цинік, безстидник – той, хто не почуває сорому за свої аморальні вчинки, порушує правила пристойності; той, хто відверто зневажає загальноприйняті норми моралі, порядності. - А чого ж ти лізеш, безсоромнику? Рад, що саму дівчину застукав у полі, то вже й лізе!.. - каже вона (Панас Мирний); - Ви не дивіться, мамо, що Гриць такий тихий, а Бога вже не признає, їй-богу. - Мовчав би вже, безстиднику, сам ніколи лоба не перехрестить (М. Стельмах); В храмі мистецтва не місце жодному цинікові (О. Гончар).