Сіть

Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. Сі́тка, сі́точка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СІТЬ, і, жін. 1. Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами. Ой, закиньте, рибалочки, шовковую сіть, Та зловите щуку-рибу панам на обід! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 98); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (Іван Франко, VI, 1951, 25); В погожий день, коли було дозвілля, По пущах звірину з рушницею тропив Чи сірих куроп'ят у сіть тонку ловив (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 208); * Образно. Виринають перед моєю душею забуті тіні давньої минувшини.. Чи маю вас ловити, тіні, сіттю слова? (Іван Франко, IV, 1950, 452); * У порівняннях. Враз понад борами і сосною Повиснув дощ, притих, упав, як сіть (Михайло Стельмах, V, 1963, 222); // чого, перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). — Сіть інтриг і надужить [дідича], які попхнули люд до ексцесів, дійсно обурює (Іван Франко, VI, 1951, 208). ♦ Потрапити (попастися) в сіті чиї: а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе. Я тобі на вірність клявся, До серденька пригортав, В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв (Леся Українка, IV, 1954, 106); б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи; Розставляти (розставити) сіті кому; Ловити в сіті кого — намагатися перехитрити кого-небудь, піймати когось на чомусь. — Цієї людини ніколи не зустрічала, — тихо ронить слова Тамара. — Ну що ви? — Геллерфорт не припиняє розставляти сіті. — Тоді оце прочитайте, — і підсовує їй папірець з надрукованими на машинці рядками (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 125); Вони [слідчі] й мене ловили в сіті (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 477); Сплітати (сплести) сіті див. сплітати. 2. чого, перен. Те саме, що сітка 3. Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (Микола Зеров, Вибр., 1966, 43); Любили матір всі жінки: Чоло спокійне, сіть морщинок, А очі світлі, як зірки (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 504); Вітрами ще не застережена Дрижить осика, як німа, А сіть дощів уже мережана Танець на листі підніма (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 456). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 234.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.

Словник.НЕТ

СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.

сіть - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна відмінок однина множина називний сіть сіті родовий сіті сітей давальний сіті сітям знахідний сіть сіті орудний сіттю сітями місцевий на/у сіті на/у сітях кличний сіте сіті

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Сіть

   -і, ж.
   1) Пристрій для ловлі риби, птахів і т. ін., зробл. з міцних ниток, які перехрещуються і закріплюються на однакових проміжках вузлами.
Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.).
   ••
   Потра́пити в сі́ті чиї — а) дозволити комусь перехитрити, обдурити себе; б) бути залученим до виконання якоїсь непевної справи.
   2) чого, перен. Те саме, що сітка 3).

Всесвітній словник української мови

МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТзаст.,КІМЛЯ́діал. (для ловлі риби); ТКА́НКАдіал. (густа, для ловлі дрібної риби); ХВА́ТКА (конусна, на обручі з держаком). Рибалки закинули невід і почали підтягувати його до берега.. Швидко пішла на берег з двох боків мокра мережа (В. Гжицький); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (І. Франко); Закинули рибалки сітку (І. Нечуй-Левицький); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський); Чорнявий чоловік старі нерети понапр[авляв] і почав в’язати новий (Марко Вовчок); Коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів (С. Добровольський). - Пор. I. 1. па́стка. МЕРЕ́ЖА (те, що своїми обрисами нагадує багато схрещених, переплетених ліній, ниток тощо), МЕРЕ́ЖИВО, СІ́ТКА, СІТЬ. Небо цвіло наді мною В синій мережі ялин (Т. Масенко); Крізь мереживо листя і цвіту глибоко голубіє небо, а по йому, як кораблі з білими вітрилами, пропливають одна за одною хмарини (В. Винниченко); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (В. Козаченко); Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (М. Зеров). ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТАмн.,ЛАБЕ́ТИ мн.,СИЛЬЦЕ́[СІЛЬЦЕ́], СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); - Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ’яненко); [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам’ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); - Ой, хлопче, хлопче, - докірливо каже Роман, - не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко). СІТЬ (складне переплетіння обставин, інтриг, чуток і т. ін.), ПАВУТИ́НА, ТЕНЕ́ТАмн.- Гарний, молодий, майстер володіти улесливим словом, обплутав вас сіттю свого чару (Ірина Вільде); Ні спека, ні втома, ні павутина непу не розм’якшила наших м’язів (В. Еллан); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (О. Гончар).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Рибальська сіть

Риба́льська сіть — засіб видобутку риби у великій кількості. Сіті використовуються виключно для видобутку риби в їжу або на продаж, а не як хобі.Велика сіть ще називається не́від[1], сітка з великими вічками — мере́жа[2]. Використання ручних сітей, Орісса, Індія. Принцип ловлі риби сітями наступний: риба потрапляє у сіті й, якщо вона більша за відстань поміж вузлами сітки, заплутується у них. Дуже велика риба часто рве сіті. Рибальські сіті, залежно від типу, розставляють на різній глибині у річках, озерах або у морі, часто вони тягнуться за судном. Сучасні рибальські сіті роблять з поліамідів, таких як нейлон, хоча раніше використовували вовняні або шовкові волокна. В Україні ловля риби або інших тварин за допомогою сітей є браконьєрством і приватним особам заборонена.