Душка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:09, 24 листопада 2017; Нечипоренко Катерина Петрівна (обговорення • внесок)
ДУ́ШКА
1. Пестл. до душа́. При пестливому звертанні до кого-небудь. 1, 2, 5. Давно уже вона хотіла, Його щоб душка полетіла (Котл.).
2. Розм. Про людину з прекрасними рисами характеру. І тут [біля директорської канцелярії] нараз яка ж зміна! Замість шаленого крикуна просто хлопчик-душка (Фр.);//При пестливому звертанні до кого-небудь. Хорунжівна знай спросоння приговорює: — Микиточку, душко Уласовичу! час від часу дужче тебе люблю! (Кв.-Осн.);
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
