Пузатий

Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ПУЗАТИЙ, а, е, розм. 1. З великим животом, товстий. За богами — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті!.. (Тарас Шевченко, I, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Володимир Сосюра, I, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 178). 2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Панас Мирний, I, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 200). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 386.

Ілюстрації

Джерела та література

https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D1%83%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 http://sum.in.ua/s/puzatyj

Зовнішні посилання

ПУЗАТИЙ, а, е, розм. 

1. З великим животом, товстий. За богами — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті!.. (Тарас Шевченко, I, 1963, 244); Шибонув його з пістоля в лице пузатий курінний... Упав козак... (Володимир Сосюра, I, 1957, 360); Молодий хлопець сидів охляп на низенькій пузатій конячині (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 178). 2. перен. Низький і широкий, з опуклими, випнутими боками (про неживі предмети). Червоне зарево [заграва] полум'я гоготить у пузатій порепаній грубі (Панас Мирний, I, 1954, 339); На столі вже пузатий чайник пирхає, що аж покришка бряжчить (Олесь Донченко, VI, 1957, 188); Взяв [Карпо] під пахву пузатий портфель, пішов з установи додому (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 200). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 386.