Бондарь

Бондарь, -ря, м. Бочаръ. Покинь, покинь, старий бондарь, по дочці плакати, покинь відер набивати — будеш панувати. Чуб. V. 428. Ум. Бондарець, бондарик. На дворі погребець, на погребці бондарець: «ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку». Чуб. V. 1174. Ув. Бондарисько, бондарище, бондарюга.

Сучасні словники

1) Бо́ндар (зменшено-пестливе — бонда́рик, бондаре́ць, заняття бон­даря — бо́нда́рство)
Майстер, ре­місник, що виробляє діжки, бодні, дерев’яні відра і т. ін.
У Йосипа, у тесляра чи бондаря того святого, Марія в наймичках жила (Т. Шев­ченко);
Покинь, покинь, старий бондар, по дочці плакати, покинь ві­дер набивати — будеш панувати (П. Чубинський);
''Ой бондаре, бондарику, — набий мені бочку (П. Чу­бинський).

Ілюстрації

Джерела та література

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 49.