Кава

Словник Грінченка

Ка́ва, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. Левиц. І. 318. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: «Що ж як кава прийде?!» Не прийде, одказують їй усі. «А як вовк присуне?» МВ. III. 68. Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. МВ. III. 72. Ум. Кавка, Кавонька, Кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Гол. І. 106. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Нп. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Нп. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку. Чуб. V. 458.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КАВА 1, и, жін. 1. Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево. Тепер під нами тропічні ліси, велетенські плантації кави, лісисті пагорби, в'юнкі річки (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 46). 2. Насіння цього дерева або порошок із цього насіння. В трюмі — крупа, цукор, кава, консерви і галети (Юрій Смолич, II, 1958, 44); Лариса насаджувала квіти, посипала піском доріжки, молола каву (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 12). 3. Поживний напій (з цукром, часто також з молоком чи вершками) із цього порошку. Стара Темницька наливала каву (Іван Франко, II, 1950, 300); Кава запарувала у малих філіжанках в руках у гостей (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 292); Ранком варилась кава, співала дудка горніста (Юрій Яновський, I, 1958, 53).

За кавою — під час пиття кави. За кавою Мержинський розповів їй [Лесі] ще чимало цікавого (Микола Олійник, Леся, 1960, 206).

Словник української мови

ка́ва (зменшено-пестливі — ка́в¬ка, ка́вонька, ка́вочка) — різновид ворони; лиховісний і стервоїдний птах. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили (Словник Грінченка); За дівчиною всі дзвони задзвонили, а за козаченьком всі кавки закавчали (Я. Головацький); Ой ви, кавоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору (пісня); дієслова — ка́вкати, кав¬ча́ти. Кавкає, як ворона, а хитрий, як чорт (М. Номис); Галок, крю¬ків, ворон сила На стрісі зібралось! Крюкають, кавчать… Всіма голо¬сами(П. Гулак-Артемовський).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

• КАВА — Кова (фарси), в иранской мифологии герой кузнец, поднявший восстание против тирана, узурпатора иранского престола Заххака. В «Шахнаме» К. повёл за собой народ, сделав знаменем кожаный кузнечный фартук будущий Кавеев стяг, знамя династии Кейянидов … Энциклопедия мифологии • 3кава — 1) Cava. Испанское игристое вино 2) наркотический напиток из корня дикого перца у народов Океании. * * * (Источник: «Объединенный словарь кулинарных терминов») Кава наркотический напиток из корня дикого перца у народов Океании. (Источник:… … Кулинарный словарь • 4КАВА — (полинез. Kawa). Род пряного дерева (piper excellsum), из корня которого приготовляют опьяняющей напиток. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. КАВА полинез. kawa, kaua, горький. Род пряного дерева (piper … Словарь иностранных слов русского языка • 5КАВА — опьяняющий напиток из корня дикого перца у народов Океании. Часто играет ритуальную роль … Большой Энциклопедический словарь • 6КАВА — жен., новг. каба, кобел, копыл, столбик, тумба, кол, тычек. | В зап. •губ. с польск. кофе. Кавинка, ночка жен., олон. колок, колышек, тычек; каваньки, колья на изгороду. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля

Ілюстрації