Шльоха

Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба.

Сучасні словники

ШЛЬО́ХА, и, жін., вульг., лайл. Те саме, що шлюха. Венера, не послідня шльоха, Проворна, враг її не взяв, Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв (Іван Котляревський, I, 1952, 69).

Ілюстрації

Див. також

Енеїда - Котляревського

Синоніми

РОЗПУ́СНИЦЯ (розпусна жінка), РОЗПУ́ТНИЦЯ, БЕЗПУ́ТНИЦЯрозм., ПОТІПА́ХА[ПОТІПА́КА] лайл.; ГРІХОВО́ДНИЦЯрозм., БА́ХУРКА лайл., ПОТАСКУ́ХА вульг., ШЛЮ́ХАлайл., ШЛЬО́НДРАлайл., МАНДРЬО́ХАлайл., БЛУДНИ́ЦЯзаст. (та, яка веде розпусне статеве життя). Він зовсім ясно почував відразу до тої кокетки і розпусниці, котра, очевидно, всіма способами старалась заманити його в свої сіті (І. Франко); - Мало їй солдатні, так вона ще й з дитиною злигалася... Розпутниця окаянна! (Григір Тютюнник); [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); - Накупив землі [Колісник] на земські гроші та у їх вигодовує бахурок (Панас Мирний); [Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (М. Старицький); Це той вішатель, кокаїніст? Через якусь там шлюху застрелив у ресторані свого ж корнета?! (О. Гончар); - Шльондра ти, а не молодиця! Мандрьоха! Потіпаха! (О. Ільченко); Сама вона блудниця зроду, як і мати її була (І. Нечуй-Левицький). - Пор. пові́я.