Побіля

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.