Лагомина

Лагомина, -ни, ж. Лакомство

Сучасні словники

Лагоми́на (зменшене — лагоми́н­ка) — солодкі кондитерські виро­би; взагалі смачна, вишукана, не­буденна їжа; ласощі. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини (І. Котляревський); В скоромний день із маслом буханці, книші, варе­ники і всякі лагоминки (Є. Гребінка).

Ілюстрації

Синоніми

ЛА́СОЩІмн. (солодкі кондитерські вироби), СОЛО́ДОЩІмн.,СОЛОДЕ́НЬКЕрозм.,ЛАГОМИ́НИмн., розм.,СОЛОДНЕ́ЧАрозм.,ЛА́КІТКАдіал.,ЛЕГУМІ́НИдіал.;ПУ́НДИКперев. мн., розм.,МАНТУ́ЛКИмн., діал. (перев. про печений виріб). [Марта:] На ласощі розживуться [мати]: і прянички, й калачі будуть (С. Васильченко); Лакеї розносили на срібних тацях солодощі та фрукти (П. Кочура); [Варка:] А я тільки б і їла солоденьке! (М. Кропивницький); Просив, щоб сказав [Антошик], чого хоче, то.. не пошкодував би й грошей на лакітки (М. Ю. Тарновський); Дубовий сволок, а на нім Медяники і легуміни (М. Старицький); Корзинка була повна подорожніх пундиків (Л. Яновська); Була оце на ярмарку та купила дітям мантулків (Словник Б. Грінченка). ЛА́СОЩІмн. (смачна їжа), ДЕЛІКАТЕ́С, ЛАСЕ́НЬКЕрозм.,ЛАГОМИ́НИмн., розм.,ПУ́НДИКперев. мн., розм.,ЛА́КОМИНАрозм. рідко,ЛЕГУМІ́НИ мн., діал.;ВИТРЕБЕ́НЬКИмн., розм. (приготовлена незвичайним способом страва). І ласощі все тілько їли, Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі, Пухкі з кав’яром буханці (І. Котляревський); В Японії традиційний делікатес - страви з лопухів (з журналу); Мати завжди підсовувала йому кращий шматок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку, - і все Грицеві (С. Добровольський); Там лакомини різні їли, Буханчики пшеничні білі, кислиці, ягоди, коржі І всякі-разні витребеньки (І. Котляревський).

Див. також

Рецепти український смаколиків

Джерела та література

Публічний електронний словник