Меж

Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. О. 1861. І. 9. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. Ном. № 14108. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. Мет. Межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.

Сучасні значення

МЕЖ, прийм., діал. Між. З Трубайлом Альта меж осокою Зійшлись, з'єднались, мов брат з сестрою (Тарас Шевченко, II, 1953, 26); Запровадь мене до дому Меж мою родину: Там без жалю і без скарги Білий світ покину (Степан Руданський, Тв., 1956, 74).

Іншими мовами

Англ.- between. Between two fires

Ілюстрації

Джерела та посилання

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 666.