Мотлох

Мотлох, -ху, м. 1) Хламъ, тряпье, обломки, клочки. М’ясо розварилось на мотлох. Побив змія на мотлох. Мнж. 22. Сніп на мотлох побив. Черк. у. 2) Сбродъ, сволочь. Зоставайся ж із жидами та з мотлохом панським. К. Досв. 219. А то ж добре, що ти там на городі балакаєш із політницями, з усяким мотлохом? Левиц. І. 485.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МО́ТЛОХ 1. Старі речі домашнього вжитку, одяг, ганчір'я тощо. Поль хапає за руку Віктора і біжить стрімголов східцями вгору. П'ятий поверх, темний коридор з усяким мотлохом (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 141); Татари тягли з хати скрині з святковим одягом Повчанських і Настиним посагом. Розкинулися по траві шуби й скатертини, рушники й керсетки.. й усякий дідівський мотлох (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 142); // Непотрібні або непридатні для використання речі. Подвір'я було закидане старими побитими балцанками, ганчір'ям та іншим мотлохом (Іван Микитенко, II, 1957, 179); Перестрибуючи вагонетки, ноші, будівельний мотлох, підбіг [Лодиженко] до моторної дрезини (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 282); // розм. Шматки чогось потрощеного, порубаного. Тяжко б'ються [Змій і Трьомсин] булавами, Далі того — келепами, Все на мотлох потрощили (Іван Манжура, Тв., 1955, 177); Ворожі трупи, покручені, пошматовані на мотлох, лежали по всьому узгір'ю (Олесь Гончар, III, 1959, 419).

Ілюстрації