Жарко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:34, 20 травня 2014; Михайло (обговорення • внесок)
Жарко, нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2) — хропти. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162. {{ subst
- Шаблон:Словник Грінченка
і сучасність|підрозділ= І нститут суспільства }}