Паучина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Паучи́на, -ни́, ж. = Паутина. Вх. Уг. 257.

1) Паутина Легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки та деякі інші членистоногі тварини, а також окрема нитка такої сітки. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 8.

2) чого і без додатка, перен. Те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти. Але що ж зроблю, коли я, як і всі ми, живу під павутиною. Л. Укр., V, 1956, 122.