Вимисливий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:58, 22 листопада 2017; Ookolesnykova.ij17 (обговорення • внесок)
Зміст
=Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ВИМИСЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Примхливий, вередливий. — Сину мій сину, — каже [Орлиха], — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її! (Марко Вовчок, I, 1955, 80). Вимисливий, а, е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. МВ. І. 122.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 170.