Паліччя
Паліччя, -чя, с. соб. Палки. Мнж. 169. (див також палка )- зазвичай довгий, прямий шматок дерева, найчастіше гілка без листя. Також палицею можна вважати довгий прямий предмет з будь-якої речовини, здатного зберігати форму. У зв'язку з доступністю є одним з найдавніших предметів побуту людини і приматів. Використовувалася як в якості знаряддя праці, так і зброї. У вдосконаленому вигляді багато предметів дійшли і до наших днів.
Бо (посох) булава
Палиця піка
Дубина Фалак
Сучасні словники
ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись… Дражнили Совою (Шевч., І, 1963, 233); — А для сумних пісень вирізую паліччя восени — з калини…(Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 188); // Сухе гілля; хмиз. Палахкотить полум’я, тріщить сухе паліччя, розлітаються у всі боки червоні іскри (Хижияк, Д. Галицький, 1958, 127).
Ілюстрації
|
] |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Етимологічний словник Фасмера Словник української мови в 11 томах
