Реготливий

Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

-а, -е, розм. 1) Який любить реготати. 2) Який супроводжується реготом.

"Словопедія" 

1. Який любить реготати. Оришка унялася, а на третій день реготалася з горничними так, що аж стіни гули, — вона таки і на норов була весела-реготлива придалася (Панас Мирний, IV, 1955, 31); Він поспішав на побачення до своєї реготливої Сольки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 137). 2. Який супроводжується реготом. Хведір, понуро послухавши дівочого реготливого шепотання і нікому слова не сказавши, тихо похилив поза церквою (Панас Мирний, III, 1954, 32). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 479.

"СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO" 

Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.

Ілюстрації

Медіа

[1]

[2]

Іншими мовами

1.Українсько-англійський словник

laughter-loving person;merry (risible) person

2.Українсько-російський словник

хохотли́вый

3.Українсько-польський словник

Drażliwy; łaskotliwy ; łechtliwy

4.Українсько-німецький словник

lachlustig

5.Українсько- французький словник

rieur, qui rit facilement

Джерела та література

1.http://sum.in.ua/;

2.http://slovopedia.org.ua ;

3.http://hrinchenko.com ;

4.http://eslovnyk.com/ ;

5. https://translate.academic.ru/.