Клейнод
Клейно́д, -да, м. 1) Драгоцѣнность. 2) Атрибуты власти, регаліи. Не на теє, миле браття, я Січ руйнувала, ой щоб я вам ваші землі, клейноди вертала. ЗОЮР. І. 322. Возьміть мої отаманські клейноди, панове, та однесіть москалеві. Шевч. 573.
Зміст
Сучасні словники
http://sum.in.ua/ КЛЕЙНО́ДИ, ів, мн. (одн. клейнод, а, чол.). 1. заст. Коштовності, самоцвіти. [Хуса:] Мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Леся Українка, III, 1952, 181); * Образно. Клейнод уроди на губоньках твоїх ще червоніє (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 200). 2. тільки мн., іст. Знаки влади, регалії. — Возьміть мої гетьманськії Клейноди, панове (Тарас Шевченко, II, 1953, 160); У січовий круг увійшли кошовий, писар і суддя з усіма клейнодами (Олександр Довженко, I, 1958, 232). http://vseslova.com.ua/ Клейноди (від йому.(німецький) Kleinod і польськ.(польський) klejnot — коштовність, дорогоцінний предмет), регалії, що були військовими відзнаками в козачих військах і символами влади польських і українських гетьманів, українських і донських козачих отаманів в 16—18 вв.(століття) Запозичені в турок і скаржилися польськими королями і російськими царями (вперше в 70-х рр. 16 ст Стефаном Баторієм українському гетьманові і запорізьким козакам.). До. складали: прапор (корогва), бунчуки, булава і її різновиди (палиця, пернач), литаври, труби і барабани, військовий друк, насека-посохнув. Особистим знаком гетьмана або військового отамана була булава.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
.Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/klejnody http://vseslova.com.ua/word/Клейноди-47682u
