Навичка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:58, 22 листопада 2017; Ashalkovska.if17 (обговорення • внесок)
Навичка, -ки, ж. Привычка; навыкъ.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином; звичка.
2. Уміння, набуте вправами, досвідом; навик.
Ілюстрації
|
|
|
