Шпиця

Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. НВолын. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШПИ́ЦЯ, і, жін.

1. Те саме, що спиця. Котилися вози з гори, поламали шпиці (Коломийки, 1969, 84); Маховик, ніби спросоння, здригнувся, блимнув шпицями під самим носом комісії і, сердито сопучи, завертівся в обіймах широкого паса (Петро Панч, II, 1956, 67).

♦ Не остання (видна і т. ін.) шпиця в колесі хто — те саме, що Не остання спиця в колесі (див. останній). — Моя бригада теж чогось варта, і я не остання шпиця в колесі, Ганю (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 364); Піп сапогівський був дуже цікава людина. Казали про нього, ніби він був досить видною шпицею у колесі ієрархічнім (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 16).

2. діал. Шпиль (у 1, 2 знач.). Орел здіймався з кам'яних шпиць, благословляючи їх широким розмахом крил (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 318); Далека Говерла півприкрилася прозрочистим [прозорчастим] серпанком і задумалася. Шпиці пописалися Ребрами, яскраво відсвічуючи на сонці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 145).

Ілюстрації

Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 523.