Жабський

Жабський, -а, -е = Жаб’ячий. Желех. Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): — Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! — І де вже, сестро, нам рівняться... — Казать їй друга почала; А та не слуха... дметься... дметься... — Що, сестро, як тобі здається, Побільшала хоч трохи я? — Та ні, голубонько моя! — Ну, а теперечки? Дивися! — Та годі, сестро, схаменися! – Не слуха Жаба, дметься гірш, Все думає, що стане більш. Та й що, дурна, собі зробила? З натуги луснула — та й одубіла! Такі і в світі жаби є, Прощайте, ніде правди діти; А по мені — найлучче жити, Як милосердний Бог дає.