Застуда

Засту́да, -ди, ж. Простуда. Аф. 438.

Сучасні словники

1. Охолодження організму людини, яке спричинює різні хвороби. — Колись і я так співала... поки голос не пропав від застуди... — сумно сказала вона (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 110); Рана загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 20). 2. Хворобливий стан людини, зумовлений охолодженням організму. Пишу до Вас, лежачи в ліжку: застуда вже третій місяць не пускає мене звідти (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 159); Отож і в мене там [у лікарні] лікарі відшукали, крім застуди, ще якусь панську хворобу (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 257).

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 335. Зовнішні посилання http://sum.in.ua/p/3/335/2 [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]