Шпуга

Шпуга, -ги, ж. 1) Планка деревянная или желѣзная, связывающая доски дверей, ставень и пр. Козелец. у., Лебед. у., Уманск. у., Гайс. у., Каменец. у. 2) Желѣзная полоса, служащая для оковки сундука. Вас. 150. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ШПУ́ГА, и, жін., діал. Дерев'яна або залізна планка (перев. признач. для скріплювання дощок дверей, ставень тощо). Я.. як зараз оце все бачу, пам'ятаю: такий мені страм — стіл немитий, і борщ поміж шпугами позакисав... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 103); // Залізна смуга, якою обковували скрині. З хатини крізь відчинені двері тоненькою смужкою пробивалося світло, спалахувало на мідних шпугах, якими була обкута скриня (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7).

Ілюстрації

Медія

.