Дупа

Дупа, -пи, ж. Задница. Вх. Уг. 237. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. ЗОЮР. І. 320. Ум. Дупка.

Сучасні словники

Словник українського сленгу

ДУПА (-и) ж. мол. 1. Зад. Мене розважив задушливий декор серпасто-молоткастих кумачів<...>, а особливо офіціянтка з діркою на джинсовій дупі (Смолоскипи, 1997, № 2). ■ Від польськ. згруб. dupa - задниця. ♦ В дупу п'яний. Про великий ступінь сп'яніння. Учора я надравсь, / Сьогодні в дупу п'яний - / А може це любов? (Ю. Позаяк, Шедеври). До дупи. 1) Нічого не варте. [Руслан:] Фух! Аж упрів... Але то все - до дупи. Працюй для них, страждай - ніхто тобі й слова доброго не скаже. (В. Діброва, Поетика застілля). 2) До дідька. ■ Від польськ. do dupy. Дупу порвати. Зробити все можливе й неможливе задля досягнення певної мети. ПСУМС, 56. ■ Трансформація крим. фразеологізму очко рвати у тому ж значенні. Див. «очко». Мати в дупі когось, щось. //Іґнорувати когось, щось. //Панна, котра роздягається сама, робить це з двох причин: а) має тебе в дупі, і їй глибоко начхати, що ти про неї думаєш: б) не має тебе в дупі, а тому не бажає грати вар'ята. (Ю. Винничук, Груші в тісті). ■ Від польськ. mieć (coś) w dupie. У дупі. У скрутному або безвихідному становищі. "У дупі ти тепера<...>. А як звідти виберешся, доведеться партійний білет на стіл покласти..." (В. Дрозд, Життя як життя). 2. жарт.-ірон. Обличчя. ПСУМС, 24.

Ілюстрації