Брехун
Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. В брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. Брехунчик. Ув. Брехуняка. Драг. 167.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БРЕХУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка завжди говорить неправду. Брехун собі ворог і людям зло робить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 487); З тим брехуном не дійдеш до ладу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 182); Лиш брехуни умруть, а правда з віку в вік стече в один акорд, де звук є робітник (Павло Тичина, I, 1946, 121). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 233.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Брехун, -на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405.Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. в брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. брехунчик. Ув. брехуняка. Драг. 167.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
БРЕХУ́Н, а́, ч., розм. Людина, яка завжди говорить неправду. Брехун собі ворог і людям зло робить(Кв.-Осн., II, 1956, 487); З тим брехуном не дійдеш до ладу (Коцюб., III, 1956, 182); Лиш брехуни умруть, а правда з віку в вік стече в один акорд, де звук є робітник (Тич., І, 1946, 121). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 233. Брехун, на, м. Лгунъ. Брехун бреше, а дурень віри йме. Ном. № 6405. Брехун на всі заставки. Ном. № 6951. В брехуни пошитися. Сдѣлаться лгуномъ. О. 1862. X. 32. Ум. Брехунчик. Ув. Брехуняка. Драг. 167. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 97.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
БРЕХУ́Н, брехуна, муж. (прост. пренебр.). Лгун, пустомеля.
Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
http://sporina.com.ua/ua/184-tsikave-pro-brehnju/