Ліжниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:02, 20 листопада 2017; Yyyevsiukova.im17 (обговорення • внесок)
Зміст
Cловник Грінченка
Ліжни́ця, -ці, ж. 1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Спальня.
2. Ліжко, постіль. Прибіг [воєвода] до світлиці, упав до ліжниці, Відкинув запони рукою (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 111).